Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згидити

Зги́дити, -джу, -диш, гл. Изгадить, испачкать. Згидив уже ввесь папір, давайте ще буду писати. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 137.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГИДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГИДИТИ"
Гря́стиця, -ці, ж. звичайна. Раст. Dactylis glomerata. Шух. I. 20.
Кузьмірки, -рок и рків, мн. Жмурки (игра). Ив. 49. Мил. 54.
Мості́вка, -ки, ж. Жижа навозная. Вх. Зн. 37.
Обачити, -чу, -чиш, гл. 1) Увидѣть. Та скажи мі, чи обачу миленького очі. Гол. 769. 2) Замѣтить. М'я з другою в любві обачила. Чуб. V. 376.
Обсоромити, -млю, -миш, гл. Осрамить. Вона так відріже, так обсоромить усякого, що не знатиме, на яку ступити. Кв. І. 164.
Оцінувати, -ну́ю, -єш, гл. Оцѣнить. Оцінував мене добре старий мій: та ти, каже, не стоїш і два шаги. Харьк. г.
Промацати, -цаю, -єш, гл. Прощупать.
Роздобича, -чі, ж. Добыча, раздобываніе. Поїхали вони на роздобичу. Чуб. II. 251. (Змій) полетів кудись на роздобичу. Грин. І. 162.  
Хилитати, -таю, -єш, гл. хитати. І над ними буйний вітер траву хилитає. Рудан. IV. 29.
Шкурка, -ки, ж. 1) Ум. отъ шкура. 2) Кожица на плодахъ. Як положиш кислицю у піч спектись, то шкурка на ній репне. Дещо. 3) Пленка. Пождіть, діти, поки Біг на кісіль шкурку натягне. Ном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГИДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.