Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згинці

Зги́нці нар. Согнувшись. Злодій згинці перебіг попід тином.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 138.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГИНЦІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГИНЦІ"
Гри́вий, -а, -е = Гливий. Кінь гривий. Федьк. І. 7.
Да́що мѣст. Что нибудь, сколько нибудь. МУЕ. ІІІ. 55.
Зав'Яза́ти, -ся. Cм. зав'язувати, -ся.
Зане́хтувати, -тую, -єш, гл. = занехаяти.
Ласуха, -хи, ж. Лакомка. Цібелла же була ласуха. Котл. Ен. V. 36. Ум. ласушка, ласушечка.
Ма́жа, -жі, ж. Чумацкій возъ. Приганяє дванадцять пар волів: шість маж соли, а шість риби. Рудч. Ск. II. 143.
Настелити Cм. настелювати.
Помки нар. Памятно. Помки вам, панове, як горів Харьків? Харьк. г. Мені се у помки, як чумаство було по холодній горі. Харьк. г. Cм. помка, помок.
Табунників, -кова, -ве Принадлежащій табунщику.
Уберечко, -ка, с. = убраннячко. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГИНЦІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.