Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згинці

Зги́нці нар. Согнувшись. Злодій згинці перебіг попід тином.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 138.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГИНЦІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГИНЦІ"
Безпосередний, -а, -е. Непосредственный. Желех.
Горди́нець, -нця́, м. Татаринъ изъ орды. К. Дз. 9. К. ЦН. 226.
Гребі́нниця, -ці, ж. Самое толстое полотно. Подольск. г.
Дохли́на, -ни, ж. Дохлятина.
Дя́дик, -ка, м. Отецъ. Гол. I. 198. Ум. дя́дичок. Желех.
Зе́мський, -а́, -е́ 1) Земскій. 2) Земной. Прийшов царь земський до царя Будимира. Ном. стр. 294. № 125.
Москівщи́на и московщина, -ни, ж. Великороссія. Москаль любить жартуючи, жартуючи кине, піде в свою Московщину, а дівчина гине. Шевч. 65.
Оле! меж. Ахъ, охъ! Оле ж, скільки там товклося за столами писарів! Котл. Ода. (О. 1861. І. 253).
Соловйовий, -а, -е. Соловьиный. Солодких яблук та й наїлися, соловйових пісень та й наслухалися. Чуб. V.
Шпилечка, -ки, ж. Ум. отъ шпилька.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГИНЦІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.