Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зглобити

Згло́бити, -блю, -биш, гл. Сплотить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 138.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГЛОБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГЛОБИТИ"
Білокрилець, -льця, м. = лущ. Вх. Пч. II. 10.
Відіймати, -маю, -єш, сов. в. відійняти, -йму, -меш, гл. Отнимать, отнять. Грин. ІІІ. 519. Воли випрягає, пугу одіймає. Чуб. V. 279. Що малий пан вліпить, то і великий не відойме. Ном. № 1277.
Дзюркотли́вий, -а, -е. Журчащій. А пт. водо дзюркотлива, течи із ставка. К. Досв. 159.
Лопуши́стий, -а, -е. Широколистый. Корнем коренистая, листом лопушистая. Грин. III. 396.
Нарі́зуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. нарі́затися, -рі́жуся, -жешся, гл. Натыкаться, наткнуться. Инший (черкес) наріжеться на пластуна, то й аминь йому. О. 1862. II. Кух. 64.
Поплава, -ви, ж. Болотистое пастбище. Вх. Зн. 53.
Сокирницький, -а, -е. Плотничій. Сокирницька робота. Рк. Левиц.
Споритися 2, -рюся, -ришся, гл. 1) Спорить. Спориться як за батьківщину. Ном. № 2669. 2) Воли споряться. Не парные волы несогласно идутъ въ парѣ. Мнж. 167.
Уголос нар. Громко. А то думають-думають ні вголос, ні мовчки. Шевч. І. 52. Троянки вголос загули. Котл. Кн. II. 29.
Шпуряти, -ряю, -єш, гл. = шпурляти. Ном. № 13420.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГЛОБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.