Баскаличитися, -чуся, -чишся, гл. Артачиться, сопротивляться. Не баскаличивсь би та йшов. Не баскаличся, бери те, що дають; може пересердяться, дадуть і більше.
Відкопилити, -лю, -лиш, гл. Оттопырить (о губѣ). Оце! відкопилив губу!
Ґаве́ґа, -ґи, ж. Ув. отъ ґава.
Две́рі, -ре́й, ж. мн. 1) Дверь. Золотий обушок скрізь двері відчине. Як у Бога за дверима. 2) Деревянная покрышка, которою сверху закрыта ловушка для лѣсныхъ звѣрей — западниця. Ум. Две́речки.
Забурти́ти, -рчу́, -ти́ш, гл. 1) Забить, засыпать, залѣпить. Вікна забуртило (снігомъ), — нічого не видко. 2) Воткнуть, вонзить. У серце ніж забуртила.
Поладнати, -наю, -єш, гл. Поладить, сойтись. З товаришами, — хоть усе й москалі були, — зараз поладнав.
Портянка, -ки, ж. Сукно съ основой изъ пеньковыхъ нитокъ.
Посоромитися, -млюся, -мишся, гл. Постыдиться. Глянь на Бога та посоромся людей.
Укріп, укропу, м. = окріп. Чи бачив хто з чорта м'ясо? Чорта в укріп, а чорт утік. 2) Раст. укропъ, Anethum graveolens. Не росиш, укропе, не рости, укропе, та вище, городу, та вище городу. Ум. укріпець.
Урачити, -чу, -чиш, гл. Шутливое слово: ущипнуть (о ракѣ). Бодай тебе курка вбрикнула, або добре рак урачив.
