Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зглота

Зглота́, -ти́, ж. Толпа, скопленіе народа, давка. Вх. Зн. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 138.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГЛОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГЛОТА"
Босоркун, -на, м. Упырь. Желех.
Вереня, -ні, ж. Маленькая верета. Kolb. І. 69. Ум. верен(ь)ка. У нас не суть веренки, лем тоненькі плахотки. Гол. IV. 407.
Відстовбурчувати, -чую, -єш, сов. в. відстовбурчити, -чу, -чиш, гл. Оттопыривать, оттопырить. Голуб праве крило відстобурчить трошки. Чуб.
Громажі́ння, -ня, с. = Громадіння. Шух. І. 172.
Гусля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Играть на скрипкѣ. Угор.
Зільничо́к, -чка, м. Ум. отъ ii. зільник.
Натовп, -пу, м. Стеченіе, скопленіе народа, толпа. За тим натовпом (що гості на весіллі), клопотом та трусою, то я не урвала й годинки з людьми попрощатись. МВ. (О. 1862. III. 50).
Окрасити Cм. окрашати.
Повимотувати, -тую, -єш, гл. Вымотать (во множ).
Ремствувати, -вую, -єш, гл. Роптать, быть недовольнымъ, претендовать. Уся громада стала на його ремствувати. Тяжко і скрутно їм жилось, але ніколи на се не ремствували. Грин. II. 152.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГЛОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.