Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зголодніти

Зголодні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Проголодаться. МУЕ. III. 47. Вже й коні потомили і зголодніли сами. Рудч. Ск. II. 62. Чого той мировий не где? — люде зголодніли вже. Камен. у. Лис зголоднів так, шо вже їсти хоче. Грин. II. 5.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 140.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОЛОДНІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОЛОДНІТИ"
Віддякуватися, -куюся, -єшся, віддячитися, -чуся, -чишся, гл. = відлякуватися, віддячитися. Грин. І. 114. Я не зможу тобі віддячитися. Федьк.
Зати́рити Cм. затирювати.
Канареєчок, -чка, м. Ум. отъ канарейко.
Назганя́ти, -ня́ю, -єш и назго́нити, -ню, -ниш, гл. Согнать вмѣстѣ.
Накупи́ти Cм. накупати.
Оп'ять нар. = знов. Оп'ять забули горювать. Котл. Ен. III. 8.
Пожвакати, -каю, -єш, гл. Пожевать.
Рухомий, -а, -е. Движимый. рухоме добро. Движимое имущество.
Сіпнути, -ся. Cм. сіпати, -ся.
Сотниківна, -ни, ж. Дочь сотника. Стор. І. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГОЛОДНІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.