Заго́джувати, -джую, -єш, сов. в. загоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Задабривать, задобрить, располагать, расположить въ свою пользу. Загоджує судців. Старшина побив мене та загодив справника — півсотні карбованців одвіз. Щоб і ту загодить, і мене не розгнівить. Cм. загаждати.
Зве́рхність, -ности, ж. 1) Верховность. Гаряча моя прихильність до них давала мені право їм дорекати і присвоювати собі ніби якусь над ними зверхність.
Злягчи, зля́жу, -жеш, гл. = злягти.
Маць, -ці, ж.
1) Все маленькое.
2) Маленькія дѣти, маленькіе люди.
Потремтіти, -мчу, -тиш, гл. Подрожать.
Придобно нар. Удобно, съ удобствомъ. Я живу собі придобно на своїй селидьбі.
Припір, -по́ру, м. Часть шеи у вода, о которую упирается ярмо.
Розчумакуватися, -куюся, -єшся, гл. Отдаться чумачеству.
Скапнути, -пну, -неш, гл. Медленно зачахнуть, умереть.
Сундачитися, -чуся, -чишся, гл. Плестись, тянуться. Школяри вже сундачуться.
