Бадя, (ді м.?) Лѣнивый волъ.
Булькатий, -а, -е. = банькатий. Диякон...., витріщивши булькаті очі, пер, наче з бочки, товстого баса.
Гречи́на, -ни, ж. Одно зерно гречи. Візьми.... три гречини і посади. Ум. Гречи́нка.
За́воро́т, -ту, м. 1) Заливъ. 2) Головокруженіе. 3) Попороть, колѣно, изгибъ. На завороті річка глибока. Рот без заворот. 4) в за́вороті. По дорогѣ. Заходила в Д. Хоть і не в завороті мені була, та дуже бажала я побачити своїх перших господарів.
Започина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. започа́ти, -чну́, -не́ш, гл. Начинать, начать. Мусимо, любі земляки, заходитись укупі всі живі коло тієї праці, що започали наші предки.
Змигнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Промелькнуть. Так от як блискавка мигне, так моя доля змигнулась. Съ отрицаніемъ: пройти незамѣтно (о времени). І час не змигнеться. З хорошою нічку ночувати, то й ніченька не змигнеться. З тобою, хлопчино, вечір не змигнеться. і час нам не змигнеться. Время летитъ.
Кликати, кличу, -чеш, [p]одн. в.[/p] кликнути, -кну, -неш, гл.
1) Кричать, подавать голосъ. Володарь, володарьку, одчинь ворота! Чого хочете, чого кличете? Кликне-покликне Филоненко, корсунський полковник. Дума.
2) Звать, призывать, сзывать. Чи ти чула, дівчинонько, як я тебе кликав? Кличе мати вечеряти, а донька не чує. Не прийшов я кликати праведників. Клич громаду! Употребляется также съ предлогомъ на: от брат приостав трохи та й кличе на мене. Съ измѣненнымъ удареніемъ: кликнути. Позвать. Пійдіть, гінця мені кликніте!
8) Называть (по имени). Ой ти дівчино, ти мила моя! як же тя кличе мати твоя?
Перемняти Cм. переминати.
Поналічувати, -чую, -єш, гл. Насчитать (во множествѣ). Жид поналічував на людей стілько довгу.
Уповістити, -щу, -стиш, гл. Извѣстить.
