згламати

Згла́мати, -маю, -єш, гл. Проглотить, пожрать, сожрать. От бабі й нудно, шо чого сей дід на світі живе. Приміла б, — його згламала. Г. Барв. 188.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 138.

Випадкові слова

Розледачіти, -чію, -єш, гл. Разлѣниться, испортиться (о человѣкѣ).

повністю...

Джу́ґля, -лі, ж. Зимняя шапка. Вх. Зн. 14.

повністю...

Розляпатися, -паюся, -єшся, гл. Разболтаться, говорить слишкомъ много. Перед послом язик чернецький розляпавсь у твоїй чесній палаті. К. МБ. II. 128.

повністю...