Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згарен

Зга́рен, зга́рний, -а, -е. = зугарний. Він не згарен, він не здатен мене цілувати, тіки згарен, тіки здатен мене роззувати. Грин. III. 613.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 137.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГАРЕН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГАРЕН"
Валькировий, -а, -е. Относящійся къ валькиру. Став серед хати проти валькирових дверей. Св. Л. 199.
Гісь меж. Крикъ на овецъ, которымъ погоняютъ ихъ впередъ. Шух. І. 210.
Лопу́шни́к, -ка, м. 1) = лопу́х. ЗЮЗО. І. 112. 2)водяний. Раст. Nymphaea alba. ЗЮЗО. І. 129.
Перешукати Cм. перешукувати.
Поперчити, -чу́, -чи́ш, гл. Посыпать перцемъ. З смаженої капусти поперченої... ліплять пироги. МУЕ. І. 99.
Попроїдати, -да́ю, -єш, гл. Проѣсть (во множествѣ). Батько довго збірає, а синки швидко попроїдали. Харьк. у.
Скорчитися, -чуся, -чишся, гл. Скорчиться, согнуться. Скорчився, як циганський батько. Ном. № 8195. Скорчився, зморщився та й зажурився. Чуб. V. 1147.
Спільність, -ности, ж. Общность, единеніе. До гурту, до громади, до спільности закликають. К. (О. 1861. І. 311).
Стоколос, -су, м. стоколо́са, -си, ж. Раст. a) Bromus mollis L. ЗЮЗО. І. 114. б) Bromus squarrosus L. Анн. 71. в) Bromus secalinus L. Вх. Пч. І. 9. Анн. 71.
Сумота, -ти, ж. = сум.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГАРЕН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.