Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згідливий

Згі́дливий, -а, -е. 1) Пригодный, полезный. Вона згідлива: нею підкурюють корову, як захвора. ХС. IV. 56. Се зілля згідливе: його п'ють од кашлю. Волч. у. 2) Покладистый, сговорчивый, миролюбивый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 138.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГІДЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГІДЛИВИЙ"
Батожистий, -а, -е. О стелющемся, вьющемся растеніи: съ длинными стеблями. Батожиста квасоля. Рк. Левиц.
В'язій, -зія, м. = в'язільник.
Двіро́к, -рка́, м. Ум. отъ двір.
Задріма́тися, -лося, гл. безл. Вздремнуться. Добре задрімалось. Мнж. 130.
Зари́вкуватий, -а, -е. Сварливый, заводящій ссору. Н. Вол. у.
Зви́чений, -а, -е. Пріученный. У неї потно діти звичені. Черниг. у. Вони до сього звичені. МВ. (О. 1862. III. 52).
Ма́мця, -ці, ж. = мамуня. Запорожець, мамцю, запорожець водив босу на морозець. Мет. 238. Сядай, мамцю, коло мене! Грин. III. 680.
Обсі́сти. Cм. Обсіда́ти.
Помутитися, -чуся, -тишся, гл. 1) = скаламутитися. 2) Помрачиться въ разсудкѣ. Христя прикро на матір дивилася, думаючи, чи не помутилася бува. Мир. Пов. І. 171.
Припасти, -ся. Cм. припадати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГІДЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.