Болячкуватий, -а, -е. Покрытый нарывами, чирьями.
Мисли́вий, -а, -е. 1) Любящій заниматься охотою. 2) = мисливець 1. Гукнув, щоб скоріш мисливі збірались — на полювання поїде. 3) Способный. Умный, находчивый. Пилипиха усю пригоду нашу знала, а ради не знаходила, хоч яка була мислива собі. 4) Гордый, неприступный, своенравный. Ум. мисли́венький. Ні ради в вас, ні поради не спита, не шукає; поводиться, як той пан з підданками. — Що 'тсе ти, любко, що 'тсе? Може він трохи і мисливенький собі вдався, та він же на те і розумний у нас.
Надсипа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. надси́пати, -плю, -плеш, гл. Отсыпать, отсыпать часть.
Накалапу́цати, -цаю, -єш, гл. Намѣшать, наболтать. Накидала усячини у помийницю та накалапуцала, накалапуцала, та й винесла, — поїли і похапали все.
Невіра, -ри, об. 1) Недовѣрчивый. 2) Невѣрующій, атеистъ. 3) Невѣрный, не христіанинъ. Та добре було, та добре було та під Турчином жити, та як же нам, запорозцям за невіру служити? Ця, бачте, невіра то й темниці доладу не вміє змурувати, — не то що ми, християне. 4) Недовѣріе. До панів народ має давню историчну невіру. Ум. невіронька.
Післати Cм. посилати.
Плешня, -ні, ж. = плішня.
Повиганяти, -ня́ю, -єш, гл. = повигонити.
Подіти, -діну, -неш, гл. Дѣвать, запрятать. Що у вдови діти, да нігде їх подіти. Або віддай їх кому... або де хоч подінь.
Чатки, -ток, ж. мн. ? Чатки-зачатки, де мої початки?