Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заколивати

Заколива́ти, -ва́ю, -єш, гл. Закачать, заколебать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОЛИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОЛИВАТИ"
Балберочка, -ки, ж. Ум. отъ балберка.
Безнадійність, -ности, ж. Безнадежность.
Вець! меж. Призывъ свиней, то-же, что и ваць.
Дибу́ні, дибу́ночки, дибу́сеньки, дибу́сі Cм. II. Дибки.
Засті́льний, -а, -е. Застольный. Розговорились, трапезуючи... Постановили громадою застільною так... К. Д. Серце, 19.
Компанійський, -а, -е. Относящійся къ компанійцю. Полковник компанійський. Шевч. (1883) 235.
Кутасик, -ка, м. 1) Ум. отъ кутас. 2) мн. Раст. Silene inflata. Вх. Пч. I. 13.
Обгидитися, -джуся, -дишся, гл. Испачкаться, огадиться. Юшкою його обмочать, чоловік обгидиться. О. 1862. VI. 98.
Обіздрітися, -рюся, -ришся, гл. Оглянуться. Федьк.
Рейментарювати, -рюю, -єш, гл. Предводительствовать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКОЛИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.