Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заколивати

Заколива́ти, -ва́ю, -єш, гл. Закачать, заколебать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОЛИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОЛИВАТИ"
Дури́люд, -да, дури́людок, -дка, м. 1) = дурисвіт 1. 2) пт. Красношейка. Вх. Пч. II. 12.
Лопітли́вий, -а, -е. Плохо, неразборчиво говорящій. Шух. І. 33.
Мі́цність, -ности, ж. Крѣпость, прочность. Для міцности зашито двічі. Конст. у.
Попереваблювати, -люю, -єш, гл. Переманить (многихъ).
Пошинкувати, -ку́ю, -єш, гл. Позаниматься продажей спиртныхъ напитковъ.
Приморгнути Cм. приморгувати.
Проклинати, -на́ю, -єш, сов. в. проклясти, -кляну, -неш, гл. Проклинать, проклясть. Пішла мати да плачучи, свого сина проклинаючи. Макс. Дівчинонька плаче, сильненько ридає, свою долю проклинає. Мет. 79.
Розчісувати, -сую, -єш, сов. в. розчеса́ти, -шу́, -шеш, гл. Расчесывать, расчесать. Розчешу я русу косу. Чуб. V. 7. розчесати дівчині ко́су. Лишить дѣвушку невинности. Ном. № 8827.
Хрускотіти, -кочу, -тиш, гл. = хрумтіти. Які добрі вареники! Та ще й хрускотять, мов з кісточками. Чуб. ІІ. 501.
Чамур, -ра, м. Растворъ извести съ пескомъ. Ананьев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКОЛИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.