Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заколивати

Заколива́ти, -ва́ю, -єш, гл. Закачать, заколебать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОЛИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОЛИВАТИ"
Березень, -зня, м. = березіль. 22 березня 1838 року я глянув із неволі на світ божий. Шевч. (О. 1862. VI. 15).
Відважність, -ности, ж. Отважность. Желех.
Ді́йма, -ми, ж. Предчуствіе, вѣсть, догадка? Венгер Руса не боявся, не мав тої дійми, бо він не чюв, шьо йде москаль вороними кіньми. Гол. II. 461.
Жгут, -та, м. = джгут.
Кобильчина, -ни, ж. Плоховатая кобыла.
Ми́ґза, -зи, ж. = мидза. Лохв. у.
Рахтувати, -ту́ю, -єш, гл. Разсуждать, разсчитывать.
Рогоза, -зи, ж. = рогіз. Хиба росте папирус уз болото, і рогоза живе в безбідній суші? К. Іов. 18.
Роспросторити, -ся. Cм. роспросторювати, -ся.
Хірт, хорта, м. Борзая собака. Дріжить, як мокрий хірт, зубами, знай, цокоче. Греб. 385.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКОЛИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.