Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закомірок

Закомі́рок, -рку, м. Огороженное мѣсто за амбаромъ. Аф. Также вообще всякій закоулокъ. Всі закоморочки, куточки гуже не первий знаю изд. Котл. Кн. III. 24. Ум. закомі́рочок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОМІРОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОМІРОК"
Долігливість, -вости, ж. = долегливість.
Жада́нка, -ки, ж. Желанная. Да Невіхно наша жаданко, да не вік ми тебе жадали, за один вечір діждали. Рк. Макс.
Зсілий, -а, -е. Скисшій (о молокѣ). Зсіле молоко. Вх. Зн. 22.
Капцан, -на́, м. Голякъ, бѣднякъ. Желех.
Козацький, -а, -е. 1) Казацкій, принадлежащій казаку. Не китайкою покрились козацькії очі. Шевч. 2) Казацкій, рыцарскій, воинскій. Ой засію я надії і думи високі у козацькій, у лицарській натурі широкій. К. Досв. козацьке мо́ре. Черное море. Чорне, або по старосвітському Козацьке море. О. 1862. III. 34. козацьке сонце. Луна. Козацьке сонце високо підбилось угору; зорі вкрили все небо як ризу К. ЧР. 147. козацький залізняк. Раст. Phlomis pungens Wild. ЗЮЗО. I. 131.
Кощок, -ка, м. Собачка ружейная, спускъ. Шух. І. 229.
Подвижницький, -а, -е. Подвижническій. Мощам подвижницьким молитись. К. МБ. II. 123.
Посунути, -ся. Cм. посувати, -ся.
П'ятиліток, -тка, м. Пятилѣтній мальчикъ. Желех.
Сповнити, -ся. Cм. сповняти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКОМІРОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.