Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закопилювати

Закопи́лювати, -люю, -єш, сов. в. закопи́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Приподнимать, приподнять кверху, заворачивать, заворотить, отворотить (кверху). Вітер закопилив очерет на стрісі. Міусск. окр. 2) закопилити губу. Надуться, разсердиться; заважничать. Ном. № 5084. Хоче б то всміхнутись, та здержується, щоб невістка не закопилила губи. Кв. II. 177.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 52.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОПИЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОПИЛЮВАТИ"
Бандурник, -ка, м. 1) Мастеръ, дѣлающій бандуры. 2) = бандурист. Дума «про смерть козака бандурника» Мет. 443.
Безгласний, -а, -е. Безгласный. Був німий я і безгласний. К. Псал. 10.
Безматерній, -я, -є. Лишенный матери, сирота безъ матери. І не одну безматірню дитину від болести лихої рятувала, збірала сирот в затишну хатину. К. Бай. 138.
Волинський, -а, -е. Волынскій.
Вучень, -чня, м. = учень. О. 1862. І. 72.
Красити, -шу́, си́ш, гл. 1) Дѣлать красивымъ, украшать. Лихо нікого не красить. Чуб. І. 26
Попереношувати, -шую, -єш, гл. = попереносити.
Привозитися, -жуся, -зишся, сов. в. привезти́ся, -зуся, -зе́шся, гл. Пріѣзжать, пріѣхать. Сама привезеся своїм повозом. Вх. Лем. 456.
Харцизяцький, -а, -е. Разбойничій. К. Дз. 69.
Хрещастий, -а, -е. 1) = хрещатий. Ой рости, дубе, в садочку, в хрещастім барвіночку. Чуб. ІІІ. 207. 2) Хрещасте. Родъ вышивки. Ціле хрещасте; половина хрещастого в вилках. Чуб. VII. 427.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКОПИЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.