Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закопилювати

Закопи́лювати, -люю, -єш, сов. в. закопи́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Приподнимать, приподнять кверху, заворачивать, заворотить, отворотить (кверху). Вітер закопилив очерет на стрісі. Міусск. окр. 2) закопилити губу. Надуться, разсердиться; заважничать. Ном. № 5084. Хоче б то всміхнутись, та здержується, щоб невістка не закопилила губи. Кв. II. 177.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 52.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОПИЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОПИЛЮВАТИ"
Вичваритися, -рюся, -ришся, гл. Выздоровѣть, поправиться. Мнж. 178.
Вороня, -няти, с. Вороненокъ. Ум. воронятко.
Допомо́га, -ги, ж. Помощь, пособіе. Грин. II. 38. Тільки озвешся, руку потягне і допомогу дасть. К. ЧР. 398. Я тобі буду в допомозі. Грин. II. 32.
Залі́зко, -ка, с. Утюгъ. Одна насилу володіла руками, прасуючи залізком мушлинову сукню. Левиц. І. 178.
Намо́вити, -ся. Cм. намовляти, -ся.
Перегачувати, -чую, -єш, сов. в. перегати́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать запруду. 2) Запруживать, запрудить наново.
Подревніти, -ні́ю, -єш, гл. Одеревенѣть. Од морозу огудина подревніла. Лебед. у.
Порости I мн. Заросли. Зміев. у.
Сніговий, -а, -е. Снѣжный. Вода снігова. К. Іов. 14.
Чудовисько, -ка, с. Уродъ, чудовище. Аж то моє чудовисько вищерило зуби. Грин. III. 679.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКОПИЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.