Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закопилювати

Закопи́лювати, -люю, -єш, сов. в. закопи́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Приподнимать, приподнять кверху, заворачивать, заворотить, отворотить (кверху). Вітер закопилив очерет на стрісі. Міусск. окр. 2) закопилити губу. Надуться, разсердиться; заважничать. Ном. № 5084. Хоче б то всміхнутись, та здержується, щоб невістка не закопилила губи. Кв. II. 177.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 52.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОПИЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОПИЛЮВАТИ"
Дотіпа́ти, -ся. Cм. дотіпувати, -ся.
Ду́дка, -ки, ж. 1) Ум. отъ дуда. Наші козачки танцювали під польську дудку. К. ЧР. 219. 2) Трубка. 3) Стебель, стволъ растенія, полый въ срединѣ. Як чорт улізе в очерет, то в котру схоче дудку грає. Стор. МПр. 154.
Напа́шитися, -шуся, -шишся, гл. = ii. напастися. Воли вже напашилися. Ковельск. у.
Промордувати, -ду́ю, -єш, гл. Промучить.
Прошивати, -ва́ю, -єш, сов. в. прошити, -шию, -єш, гл. 1) Прошивать, прошить. 2) Пронзать, пронзить. Коли втече від гострого заліза, то мідний лук прошиє його наскрізь. K. Іов. 45.
Розворушити, -ся. Cм. розворушувати, -ся.
Сірчаний, -а, -е. Сѣрный. К. ПС. 109.
Струтити Cм. стручувати.
Удержування, -ня, с. Удерживаніе, сдерживаніе.
Цмоктання, -ня, с. = смоктання.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКОПИЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.