Бликнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бликати = блимнути. Бликнув очима на мене скоса та й пішов. Бликнув на жінку і одвернувся до стіни.
Брязкач, -ча, м. Звонкая монета.
Ворожнета, -ти, ж. Вражда. Од лихої ворожнети заховаєшся за мене.
Джиґу́н, -на́, м. 1) Повѣса; ловеласъ. Ой джиґуне, джиґуне, який ти ледащо. Ой джиґун, джиґун, джиґунець, який гарний молодець. 2) Родъ кушанья изъ сирівцю. Зварила мені мати джиґуна, наївсь, та все пити хочеться. 3) = Джоґан. Ум. Джиґуне́ць.
Ладо, -да, об. Любовное названіе одного изъ любящихся или одного изъ супруговъ (въ поэзіи). — Царівно, мостіте мости, ладо моє, мостіте мости! — Царенку, вже й помостили, ладо моє, вже й помостили! Вітрило, вітре мій єдиний!.. На князя, ладо моє миле, ти ханові метаєш стріли? Загинув ладо, — я загину!
Порох, -ху, м.
1) и во мн. порохи́. Пыль; прахъ. Порох з ніг ваших обтрусіть. У хаті по стінах порохи. Вірли крильма землю збили, порохами скопотили.
2) Порохъ. Понавозили рушниць і великі запаси пороху й олива. Ум. порошок.
Проверещати, -щу́, -щи́ш, гл. Рѣзко прокричать.
Рамаття, -тя, с. = рам'я.
Старуватий, -а, -е. Довольно старый человѣкъ.
Твердощі, -щів, ж. Твердыя тѣла. На твердощах спати.
