Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закрапати

Закра́пати, -паю, -єш, гл. 1) Закапать, начать капать. Потанув сніг, із стріх закрапало. МВ. ІІ. 77. 2) Закапать, накапать на что. Закрапати треба березівкою у виразку. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 54.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКРАПАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКРАПАТИ"
Ворітця, -тець мн. 1) Ум. отъ ворота. 2) Калитка. Зачиняй ворітечка й ворітця, а не пускай Василечка молодця. Рк. Макс.
Ґадзу́ля, -лі, ж. Навозный жукъ. Вх. Зн. 13.
Злюлятися, -ляюся, -єшся, гл. Напиться пьянымъ. На радощах так злюлявся, аж очі заплющив. Подольск. г.
Нелюд, -да, м. Безчеловѣчный, жестокій, свирѣпый человѣкъ.
Неприкаяний, -а, -е. 1) Нераскаявшійся. Зробивсь великим грішником та з журби по грошах і вмер без причастя неприкаяний. Г. Барв. 459. 2) Окаянный, отчужденный отъ людей, не находящій себѣ мѣста. Доле ж моя неприкаяна. Св. Л. 319.
Поблудити, -джу́, -диш, гл. Поблудить. Поблудивши по морям, якось і землю видко стало. Котл. Ен. 2) Заблудиться. Не ідіть лугами, бо поблудите. Мил. 220. 3) Ошибиться, напортить въ дѣлѣ. Коби тут не поблудити де в чім. Фр. Пр. 62.
Позагортати, -та́ю, -єш, гл. Завернуть (во множествѣ). Взяла діти, позагортала. Драг. 411.
Порадничок, -чка, м. Ум. отъ порадник.
Прудкість, -кости, ж. Быстрота, скорость.
Сугроба, -би, ж. Большая выбоина. Мнж. 192.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКРАПАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.