Безвільно, нар. Не имѣя свободы. Безвільно їй було і за ворота вийти.
Вербина, -ни, ж.
1) Одно вербовое дерево. Не стій, вербино, роскидайся.
2) Вербовое дерево. Стіни з вільхи та вербини. Ум. вербинка.
Вербо́в'я, -в'я, с. соб. Вербы. Ой ти вербо, вербов'я, похилилося голля.
Защи́пувати, -пую, -єш, сов. в. защипну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Залѣплять, залѣпить (пирогъ, вареникъ). Варила дружечка пиріжки, защипувала їх в три ріжки.
Охаблений, -а, -е. Никому ненужный, отъ котораго каждый хотѣлъ бы избавиться. дідько охабле́ний. Окаянный, проклятый чертъ.
Позакидати, -да́ю, -єш, гл. Забросить, закинуть (во множествѣ). В мене в багато чобіт, що я позакидав нагору. Персні позакидали в воду. Позакидали голови, насилу на їх держались шапки.
Покірливість, -вости, ж. Смиреніе, кротость. Може ласкавостю своєю та покірливостю втихомирю її.
Помутити, -чу́, -тиш, гл. = скаламутити.
Приворотний, -а, -е. Приколдовывавший, привлекающій. Приворотне зілля.
Цупко нар.
1) Крѣпко, сильно, туго, стѣснительно. Як цупко він нап'яв на плечі кобеняк. Глядіть же, цупко прикрутіте, щоб він в шинок та не зайшов. Вчора цупко п'яний був. Цупко захріп. І мене цупко узяла була холера. Цупко стало у нас за ліс.
2) Жестко, твердо. Цупко по мерзлому орати.
