Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закоренюватися

Закоре́нюватися, -нююся, -єшся, сов. в. закорени́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Укореняться, укорениться. Закореняться наші внуки в дарованій нам займанщині. К. Псал. 159.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 53.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОРЕНЮВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОРЕНЮВАТИСЯ"
Безгласний, -а, -е. Безгласный. Був німий я і безгласний. К. Псал. 10.
Весінний, -а, -е. = весняний. Гол.
Галичина, -ни, ж. Галиція.
Пилина, -ни, ж. Пылинка. Аж ось настає голод, а у них ні кришечки хліба, ні пилини борошна. Рудч. Ск. II. 35. Ум. пилинка, пили́ночка.
Попідволікати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и підволокти, но во множествѣ.
Поскупитися 2, -плюся, -пишся, гл. Поскупиться. Наділив Бог і розумом, і голосом, і вродою, та на талан поскупився. Ком. Пр. № 361. Не поскупись наняти биржу. Кв.
Простяка, -ки, об. Простой, не гордый человѣкъ. Наш пан — простяка. Волч. у.
Професорство, -ва, с. Профессорство. Желех.
Спішити, -шу́, -ши́ш, гл. Спѣшить. Хто спішить, людей смішить. Ном. № 5581.
Тужити, -жу, -жиш, гл. Плакать съ причитаніями. І жив — не любила, і вмер — не тужила. Ном. № 8331. Ой чи тужить моя мила по мені? Мет. 242.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКОРЕНЮВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.