Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закоренюватися

Закоре́нюватися, -нююся, -єшся, сов. в. закорени́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Укореняться, укорениться. Закореняться наші внуки в дарованій нам займанщині. К. Псал. 159.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 53.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОРЕНЮВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОРЕНЮВАТИСЯ"
Вихорошуватися, -шуюся, -єшся, гл. Прихорашиваться, наряжаться красиво. Ми робимо, ми жнемо, ми в коломазі, а вони, не робивши, вихорошуються. Г. Барв. (О. 1861. II. 189).
Є́рка, -ки, ж., єрчє́, єрчу́к и пр. Cм. ярка и пр. Шух. І. 210.
Ковзатися, -заюся, -єшся, гл. Скользить, кататься по льду. Не ковзайся, бо підошви в чоботях попротираєш.
Леле́нути, -ну, -неш, гл. Сильно полить, хлынуть. А після тієї грози як леле 2не дощ! Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Мазу́ха, -хи, ж. Баловница, любимица. Дідова дочка така роботяща дитина, а що бабина, то така мазуха: все б тільки сиділа, згорнувши ручки. Рудч. Ск. II. 44. Ум. мазушечка, мазушка.
Окотитися, -чу́ся, -тишся, гл. О кошкахъ, овцахъ, козахъ: родить. Чорна вівця окотилась, і корова отелилась. Н. п.
Побайдикувати, -ку́ю, -єш, гл. Побаклушничать.
Поцюркотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Потечь, журча.
Притин, -ну, м. Убѣжище, пристанище. Рветься душа, бо нема для неї притину на землі. Стор. МПр. 2.
Убий-Душа, -ші, об. Убійца. А мій батько убий-душа. Мнж. 57.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКОРЕНЮВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.