Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заколотитися

Заколоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Забиться. Серце заколотилось. 2) Задрожать отъ волненія. Аж заколотилась уся, як побачиш.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОЛОТИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОЛОТИТИСЯ"
Байстрючок, -чка, м. Ум. отъ байстрюк.
Копательний, -а, -е. Усердный рабочій. Щирі були покійники... до хазяйського добра копательні. Сим. 206.
Мере́жуваний, -а, -е. = мережаний.
Нерость, -сти, ж. = нерість. Липцы. Харьк. губ. Слов. Д. Эварн.
Оскаржувати, -жую, -єш, сов. в. оскаржити, -жу, -жиш, гл. Обвинять, обвинить, пожаловаться на кого.
Порклиця, -ці, ж. = порплиця 1. Шух. І. 146.
Поцінно, поцінному, нар. Не дорого, подходяще по цѣнѣ. Сим. 230. Як вподобаю та буде поцінно, то треба неодмінне ті колеса купити. МВ. (КС. 1902. X. 143). Поцінно купив. Черк. у. Купив поцінно. Н. Вол. у.
Розводити, -джу, -диш, сов. в. розвести́, -ду́, -де́ш, гл. 1) Разводить, развести, разлучать, разлучить. Хто нас розведе, то з ума зведе. Чуб. V. 260. 2) Разводить, развести (мужа съ женой). Як Бог дастъ, що моя дочка одужає, я буду судити вас судом, буду просити розвести вас. Левиц. І. 521. 3) Разнимать, разнять, разъединить, раздвигать, раздвинуть. Схопив її за руку, — рук не розведе. Кв. І. 201. Очей, що заплили йому горілкою, не розведе. Кв. І. 239. Густі вишні.... били його тонкими гіллячками по лиці. Він мусив розводити руками гілля й затуляти лице й очі. Левиц. Пов. 191. 4) Въ пилѣ зубья: разводить, развести, чтобы одинъ былъ въ одну сторону, а другой въ другую. В тілі зуби розведені. МУЕ. III. 27. 5) Разводить, развести, разжижать, распускать, распустить, разбавлять, разбавить. Кв. I. 109. Скількісь пляшок запевне водою розведеної горілки. Г. Барв. 31. 6) Разгонять, разогнать, разсѣять. Бажає батенька, щоб розвів її тугу. Кв. І. 17. 7) Разводить, развести, расплаживать, расплодить. В чужій кошарі овець не розведеш. Ном. № 9659. Любив він і садки розводити. Стор. II. 117. 8) Разводить, развести, разложить (огонь). Огонь чималий розвели. Шевч. 339. І розвели пожар чималий. Котл. Ен. 9) Пространно излагать, изложить, распространяться. Cм. розводитися 4. Хто слухає се просте слово з розумом, тому не треба широко розводити, яка б то велика користь була народові од сього нового засіву. К. (О. 1862. III. 23).
Собкати, -каю, -єш, гл. 1) Кричать «соб!». погонять налѣво (воловъ). 2) Помыкать. Він нами собкав, як волами, та й служили! Харьк. г.
Талан, -ну, м. Судьба, счастье. Не то талан, що лежить, а то, що біжить. Ном. № 7231. І талан, і безталанне все, каже, від Бога. Шевч. Вже як кому на сім світі не талан, щастя-долі нема.... Г. Барв. 119. Хоч хороша — не хороша, таки в неї талани: на улиці хлопці б'ються, на кошарі барани. Мил. 100. Ум. таланок, таланонько, таланочок. А сам полину в чужу сторону, в чужу сторононьку шукать таланоньку. О. 1861. IV. 93.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКОЛОТИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.