Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закоханець

Закоха́нець, -нця, м. Влюбленный. МВ. (К.С. 1902. X. 151).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 53.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОХАНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОХАНЕЦЬ"
Вертялка, -ки, ж. Метательное орудіе. Угор.
Гниляччя, -чя, с. соб. Сгнившія растенія, гниль.
Закихи́кати, -каю, -єш, гл. закахикати.
Одержати, -ся. Cм. одержувати, -ся.
Повідрізувати, -зую, -єш, гл. Отрѣзать (во множествѣ). Повідрізували навіть йому ґудзики від мундира. Чуб. II. 599.
Попухнути, -немо, -нете, гл. Опухнуть. Попухли ноги. Він зовсім хворий, в його волосся попухло, — насмѣшка надъ здоровымъ, жалующимся на болѣзнь.
Річнистий, -а, -е. Рѣчистый. Борз. у.
Рудь, -дя, м. = рудько. А ти, котку-рудю, та вимети грубу. Мил. 43.
Старостувати, -ту́ю, -єш, гл. Быть старостой. Пристало вам старостувати, як собаці в човні сидіти. Кост. (О. 1862. VI. 52).
Устилатися, -лаюся, -єшся, гл. = устелятися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКОХАНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.