Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закріпощати

Закріпоща́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. закріпости́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Закрѣпощать, закрѣпостить. І як степи запорозські тоді поділили і панам на Україні люд закріпостили. Шевч. 260.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 55.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКРІПОЩАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКРІПОЩАТИ"
Дрижене́ць, -нця́, м. = драглі 2. Вх. Зн. 16.
Закупа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. закупи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Закупать, закупить. Ніби з паном повінчалась, закупила села. Шевч. 107. 2)кого́. Подкупать, подкупить. Закупила батька, щоб горілки не пив. Ном. № 6479. 3) закупи́ти сла́ву бо́жу. Дать при сборѣ пожертвованій въ церкви во время служенія. Вх. Лем. 415.
Канцур, -ра, м. Отрепье, кусокъ. До канцура. До остатка, дочиста, до конца, совершенно. Витоптала бісова душа увесь овес до канцура. Черном. Онучи чвахтили, хоч викрути, — до канцура помочились. Покрали усе до канцура. Забув усе до канцура. Черк. у. Ум. канцурок. Так той меч на канцурки і розскочивсь. Мнж. 10.
Кривулечка, -ки, ж. Ум. отъ кривуля.
Непокладний, -а́, -е Громоздкій.
Ольмик, -ка, м. Раст. Dianthus deltoides. Лв. 98. Cм. линок.
Перенісся, -ся, с. Переносье. Як у кого на переноссі брови сходяться одна з другою, той буде нещасливий. Чуб. І. 86.
Підгноїти Cм. підгноювати.
Поцвірготати, -чу́, -чеш, гл. = поцвірчати.
Розговорити Cм. розговорювати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКРІПОЩАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.