Гордоро́слий, -а, -е. Гордо растущій. Встрѣчено у Млаки: Колись смереки на горбочку пишно красувались, зеленіли гордорослі, в небо зазирали.
Закопи́лювати, -люю, -єш, сов. в. закопи́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Приподнимать, приподнять кверху, заворачивать, заворотить, отворотить (кверху). Вітер закопилив очерет на стрісі. 2) закопилити губу. Надуться, разсердиться; заважничать. Хоче б то всміхнутись, та здержується, щоб невістка не закопилила губи.
Зані́колитися, -литься, гл. безл. Сдѣлаться некогда. От ж, бач, матері заніколилось, вона й не пішла. Так заніколилось, що Боже! а він кличе на хрестини.
Колотити, -чу́, -тиш, гл. 1) Мутить. Два голуби воду пили, а два колотили. 2) Масло сбивать. 3) Ссориться. Як у клуні не молотить, то в хаті колотить. 4) Помыкать; распоряжаться чѣмъ. Так колотить всіма, як вир водою. Оце колотить, як чорт лозою. Поснули й ви, що світом колотили.
Наддовба́ти Cм. наддовбувати.
Обміна, -ни, ж. = відміна.
Суміти, -мі́ю, -єш, гл. Дѣлаться печальнымъ, грустнымъ. Вороги суміли й трепетали.
Укороновувати, -вую, -єш, сов. в. укоронувати, -ную, -єш, гл. Короновать, возлагать, возложить корону. Змалював би я собі двоглавого, або хоть укоронованого орла.
Хлист, -ту, м.
1) Щолканіе бича. Їде віз без коліс, а батіг без хлисту.
2) Прутъ, хлыстъ. Ум. хлистик. Жевжики обидва і голі — вашеці прогає — як хлистики.
Шкурочка, -ки, ж. Ум. отъ шкура.
