Захоложуваты, -жую, -ешъ, гл. = захолоджуваты.
Личкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Маскировать; скрывать недостатки; прикрывать. Чи й на споді ж такі ягоди, як ото зверху? — А то ж хиба б личкувала? Як не личкували льону, то купимо; ось наберіть з-під споду, чи такий буде, як і зверху, гарний. 2) Выглаживать поверхность (мельничнаго жернова). Личкує каміння мірошник. 3) Подбирать вещи лицомъ, лучшее къ лучшему.
Прохі́рство, -ва, с. Лукавство, хитрость, коварство. Як заховатися невинній (курці) од прохирства, моєї братії (лисиць) лихого здирства. Cм. еще тамъ же кн.
Роздимати, -ма́ю, -єш, сов. в. роздути, розідму, -меш, гл. Раздувать, раздуть. Було те Запорожжя як у горні искра: який хоч, такий і розідми з неї огонь. Роздимають його (вогонь) великими шкуратяними міхами. Пику аж роздуло.
Тирхатий, -а, -е. 1) О деревѣ: раскидистый.
2) Растормошенный, небрежный, неряшливый.
Тісний 2, -а, -е. 1) Тѣсный, узкій. Улиці тісні.
2) Трудный, тяжелый. Тісні роки упали.
3) Бѣдный, убогій. Ти не уважаєш ні на кого — ци тісний, ци богатый. Раз вийшли жінки богача і тісного пшеницю жати.
4) в тісні руки взяти. Взять въ ежевыя рукавицы.
5) упасти в тісну діру. Попасть въ трудное положеніе.
6) тісна баба. Cм. баба. Ум. тісненький, тісне́сенький. У нас хата маленька, тісненька, — ніде буде тобі спочить.
Упаковування, -ня, с. Упаковываніе, укладка.
Упірливо нар. Упорно. Мовчав упірливо.
Челядка, -ки, ж.
1) = челядниця. Вже й челядка у його, і наймит.
2) Ум. отъ челядь. Ум. челядонька, челядочка. А Савиха молодая вікном утікала, на молоду челядоньку спильна поглядала: — хапай, хапай, челядонько, малую дитину, будеш жити, панувати, коли я не згину. Була собі челядочка Домна.
Чернява, -ви, ж. Чернь, толпа народа.
