Божитися, -жуся, -жишся, гл. Божиться. А я ж тобі божилася, що люблю як душу. Ти божився, присягався: не покину я тебе.
Димува́ти, -му́ю, -є́ш, гл. Дымиться. Принизь, о Господи, ти небо над землею. зійди, коснися гір, нехай горять, димують. В руках його мушкет димує.
Залю́блюватися, -лююся, -єшся, сов. в. залюби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. Влюбляться, влюбиться, полюбить. Чи не було річки утопитися, чи не було кращих залюбитися? Не вірю, щоб так швидко й дуже залюбитись можна було.
Кушпела, -ли, ж.
1) Пыль взбитая. Піднялася страшенна кушпела. Вихор підхопив її.
2) Мятель, вьюга. Була тоді кушпела велика, — сніг так зараз слід і замете.
Перегризати, -за́ю, -єш, сов. в. перегри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. Перегрызать, перегрызть. Добрі зуби і камінь перегризуть.
Петелька, -ки, ж.
1) Ум. отъ петля. за петельки вхопив. Схватилъ за грудь.
2) мн. Переплетенныя веревочки, въ которыхъ носятъ горшки съ кушаньемъ въ поле.
3) мн. Веревки, сложенныя въ петлю: въ нихъ, на небольшія разстоянія, носятъ охапки сѣна.
Походеньки, -ків, м. Хожденіе, постоянное хожденіе. Походеньки та посиденьки справляє. А він по всяк час у походеньках.
Сімдесят, -ти числ. Семьдесятъ. Чорт сімдесят пар постолів стоптав, поки їх докупи зібрав.
Спочивище, -ща, с. Мѣсто отдыха. До вічного спочивища добралась. Де захист наш, спочивище тихе?
Штрики-брики, мн. Въ загадкѣ: коза.