Бучуля, -лі, ж. = бочуля. Плачте, діти, плачте, бучулі не бачте; плачте, діти, ревне, чей орендар бучулю верне. Ум. бучулька.
Вистромлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. вистромитися, -млюся, -мишся, гл. Выставляться, выставиться, вытыкаться, виткнуться.
Відігнати Cм. відганяти.
Згидува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Побрезгать.
Нацокотітися, -кочуся, -тишся, гл. Нащебетаться, наболтаться.
Підстарший, -а, -е. Слѣдующій за старшимъ. Старша сестра коня веде, а підстарша зброю несе. Підстарші дружки.
Приоколоток, -тку, м. = приколоток 2.
Припікати, -ка́ю, -єш, сов. в. припекти́, -печу, -чеш, гл.
1) Припекать, припечь, прижигать, прижечь. Сонце в віконце пече, припікав.
2) О сильномъ холодѣ: донимать, донять. Да й припікає! учора руки померзли, а сьогодня ноги.
Протекти Cм. протікати.
Штука, -ки, ж. 1) Часть чего либо, кусокъ. Що це за свита? і тут штука, і тут штука, — уся штукована; хоч би з цілого була зроблена. Кусокъ мѣха, вставляемый въ мѣхъ тамъ, гдѣ попадается мѣсто безъ шерсти, которое вырѣзывается. 2) Искусство. 3) Вещь. Шкода муру, — старосвітська штука. 4) Хитрость, уловка, продѣлка. А тут є якась німецька штука, що усе оце робить. братись на штуки. Употреблять хитрости, уловки. 5) Диковина, трудность. Не штука роскинути, а штука зібрати. Не штука наука, а штука розум. Бити не штука. 6) огнева штука. Феерверкъ. Перед домом вкопували риштовання за для огневих штук. Ум. штучка, штучечка.
