Безштанько, -ка, м.
1) Малолѣтокъ, мальчишка, не носящій еще штановъ. Ой вийдіть, безштаньки, співать веснянки, а ви, у штанях, співайте з нами.
2) Бѣднякъ, не имѣющій штановъ. Я, грабя Потоцький, коронний гетьман.... і в мене є голка, щоб — часом розірветься — зашить, а ти ланець, безштанько, і в тебе нема?
Брунькувати, -ку́ю, -єш, гл. Съѣдать древесныя почки. Вівці у лісі брунькують, як трави нема.
Вилабудатися, -даюся, -єшся, гл. Съ трудомъ выбраться изъ чего.
Добро́тно нар. Прочно, плотно, надежно.
Зчинятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. зчини́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Происходить, произойти, совершиться, подняться.
Клектання, -ня, с. = клекіт 2. Орлине чути здалеку клектання.
На́ковань, -ні, ж. Маленькая наковальня.
Прихопити Cм. прихоплювати.
Фасочка, -ки, ж. Ум. отъ фаска.
Чути, -чую, -єш, гл. 1) Слышать. Чуєш, що дзвонять, та не знаєш, в якій церкві. Я не чула, що ви казали. Чуй! чуй! Слушай! слушай! 2) Чуять. Де мед чує, там ночує. Не будем ми, серце, в парі, душа моя чує. 3) Чувствовать. На землі горе, бо на їй, широкій містечка нема тому, хто все знає, тому, хто все чує. 4) Какъ нарѣчіе: слышно. Клект орлячий з під хмари чути.
