Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закопошитися

Закопоши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Зашевелиться, закопошиться. Стор. І. 150. Чогось конотопський народ загомонів і закопошився. Кв. II. 90.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 52.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОПОШИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОПОШИТИСЯ"
Дучко́вий, -а, -е. м'яч. Родъ игры въ мячъ, иначе: земляни́й м'яч, висо́кий дуб. Ив. 28.
Зароси́тися, -шу́ся, -сишся, гл. Измачиваться въ росѣ. Де ти в чорта волочився? Заросився, замочився? Чуб. V. 472.
Кволитися, -люся, -лишся, гл. 1) Быть больнымъ, хирѣть. Вона й кволиться вже, — нездужає. ЗОЮР. II. 53. 2) Жаловаться на боль. Перед товариством сором кволитися, а дома заляжу до завтрого. К. ЧР. 266. Почав кволитись, що в боку болить. Г. Барв. 110.
Начитати, -та́ю, -єш, гл. 1) Вычитать. Не так сонце сходить, як письменні начитали. Шевч. 123. 2) Много прочесть.
Оспалий, -а, -е. 1) Сонливый. 2) Вялый, лѣнивый, безпечный. Там то невістка, там то оспала, як би її не збудила, то б рано не встала. Чуб. V. 757.
Перетремтіти, -мчу, -тиш, гл. Передрожать.
Помшити, -мшу, -ши́ш, гл. ? Шовком шити, — щоб не помшити. Грин. III. 11.
Понаважувати, -жую, -єш, гл. То-же, что и наважити, но во множествѣ или о многихъ.
Пообростати, -та́ємо, -єте, гл. Обрасти (во множествѣ). Гори лісом пообростали. Харьк. г.
Сторінка, -ки, ж. 1) Ум. отъ сторона. Не лихо журить і чужа сторінка, а невдала жінка. Ном. № 9112. 2) Страница.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКОПОШИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.