Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заколотити

Заколоти́ти Cм. заколочувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОЛОТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОЛОТИТИ"
Воздухоплавець, -вця, м. Аэронавтъ. Желех.
Гору́нка, -ки, ж. Раст. a) Brassica Napus L. ЗЮЗО. І. 114; б) Sinapis arvensis L. ЗЮЗО. I. 136.
До-Шпенету, до-шпе́нту, нар. = дощенту. З'їла худоба до-шпенту. Вх. Лем. 411.
Повертіти, -чу́, -ти́ш, гл. Повертѣть, покрутить.
Погребати, -баю, -єш, гл. Побрезгать. Глянь, яка гарна! за таку б кралю і я не погребав. Стор. II. 32.
Поквасити, -шу, -сиш, гл. Поквасить.
Пустиця, -ці, ж. = пустка. Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Форкотливий, -а, -е. Болтливый. Вх. Лем. 477.
Хорий, -а, -е. = хворий. Хора я, хора, мусить я умру. Лукаш. 14.
Шаравари, -вар, ж. мн. Шаровары. Штани мої, шаравари, а ще й дома двоє. Ном. № 12521. Ум. шараварки. Св. Л. 167.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКОЛОТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.