Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закопувати

Зако́пувати, -пую, -єш, сов. в. закопа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Закапывать, закопать, зарывать, зарыть. Убили його та й закопали під яблунею. Рудч. Ск. І. 157. Нехай в'яне, поки закопають. Шевч. 12. Бодай тебе, мій миленький, в землю закопали! Лавр. 107. А під котрою ж то вербою ви, діду, закопали гроші? Левиц. І. 99. 2) Вкапывать, вкопать, врывать, врыть. Скажімо ся поховати, ще й хрест закопати. Чуб. V. 209.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 52.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОПУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОПУВАТИ"
Балух, -ха, м. = балуша. Вх. Лем. 389.
Гра́шка, -ки, ж. = Играшка. Встрѣчено только у М. Вовчка. Спродавалися ласощі й грашки. МВ. ІІІ. 32.
Достава́тися, -стаю́ся, -є́шся, сов. в. доста́тися, -та́нуся, -нешся, гл. = діставатися. 1) Пішла душа по руках, та й чортові досталась. Ном. № 8836. Не попущу тебе, мила, иншому достаться. Мет. 40. 2) Стоїть над морем: ніяк на острів не достанеться. Рудч. Ск. Як достанусь у столицю, то я вас нагороджу. Рудч. Ск. II. 160. ЗОЮР. II. 28.
Зміток, -тка, м. Изношенный лапоть. Вх. Зн. 22. Желех.
Змішати, -ся. Cм. змішувати, -ся.
Пацюк, -ка, м. 1) а) Поросенокъ. б) Кастрированный свиной самецъ. Вх. Пч. II. 7. 2) Крыса. Стоїть борщ під лавою із разною приправою: із жуками, цвіркунами, з великими пацюками. Чуб. V. 1144. Діла робити не хочеш, а пика — хоч пацюки бий (т. е. такая толстая). ЗОЮР. І. 148. 3) Насѣк. Tenebrio molitor, мучной жукъ. Вх. Пч. I. 7.
Півкоречник, -ка, м. Водяная мельница, въ которой вода падаетъ на колесо на половинѣ его высоты, отчего оно вращается назадъ, т. е. въ сторону, противную движенію воды. Мик. 481.
Погледіти, -джу, -диш, гл. = поглядіти. Од неділі до неділі щоб всі люде погледіли. Ном. № 13273.  
Попихати, -ха́ю, -єш, гл. 1) Толкать, подталкивать. Став дід києм попихати. Грин. III. 340. 2) Помыкать кѣмъ. Хто для всіх був попихачем, тепер став другим попихати. Св. Л. 135. На кого ти тіх діток покидала? Та хто їх буде доглядать? Та їх будуть чужі діти попихать. Св. Л. 221.
Похнюпий, -а, -е. Опустившій голову, угрюмый.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКОПУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.