Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закопувати

Зако́пувати, -пую, -єш, сов. в. закопа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Закапывать, закопать, зарывать, зарыть. Убили його та й закопали під яблунею. Рудч. Ск. І. 157. Нехай в'яне, поки закопають. Шевч. 12. Бодай тебе, мій миленький, в землю закопали! Лавр. 107. А під котрою ж то вербою ви, діду, закопали гроші? Левиц. І. 99. 2) Вкапывать, вкопать, врывать, врыть. Скажімо ся поховати, ще й хрест закопати. Чуб. V. 209.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 52.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОПУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОПУВАТИ"
Бондарство, -ва, с. Бочарное ремесло.
Відмазувати, -зую, -єш, сов. в. відмазати, -жу, -жеш, гл. 1) Отлѣпливать, отлѣпить замазку. На весні вічка у бджіл відмазують. 2) Смачивать, смочить шліхтою основу (у ткачей). Конст. у.
Воскобійник, -ка, м. Воскобойникъ, воскобой и хозяинъ воскобойни.
Дрімлю́х, -ха, м. = дрімух. Подольск. г. Cм. дремлюга.
Нао́хляп нар. 1) Мѣшкомъ. На неї плаття наохляп стоїть. 2) Безъ сѣдла. Їхати конем наохляп.
Нурт, -та, м. Водоворотъ, омутъ. Всіх німців нуртам Дніпровим оддано.
Плетюх, -ха, м. Раст. Lycium barbarum. Вх. Пч. і. 11.
Скандзюбитися, -блюся, -бишся, гл. 1) Скорчиться. 2) Переносно: околѣть. А шоб той собака тобі скандзюбився! Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Стернина, -ни, ж. Нижняя часть стебля, остающаяся на полѣ послѣ снятія хлѣба. Ум. стерни́нка, стерни́ночка. Перепеличенько, не літай так поночі, бо повиколюєш на стерниночку очі. Мет. 388.
Стріти, -ся. Cм. стрівати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКОПУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.