Відвертатися, -таюся, -єшся, сов. в. відвернутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Отворачиваться, отворотиться, отвернуться. Горнеться до його серцем, відвертається лицем. Кривоніс одвернувся до своїх вовхурянців і грізно додав. 2) Отлучаться, отлучиться. Нікуди він і не одвертався з пасіки.
Ді́верка, -ки, ж. Жена деверя.
Задудні́ти, -дню́, -ни́ш, гл. Глухо загремѣть. Ой задудніли ковані вози на дворі.
Звик, -ку, м. Привычка, обыкновеніе.
Клокічка, -ки, ж.
1) Деревянный колокольчикъ, вѣшаемый скоту на шею. Ковель.
2) Раст. Staphylca pinnata L. Клокічки. У гуцульскихъ женщинъ: монисто, сдѣланное изъ нанизанныхъ круглыхъ зеренъ этого растенія.
Кухарський, -а, -е. Поварской.
Поперекликати, -ка́ю, -єш, гл. Перезвать (многихъ).
Сратво, -ва, сраття, -тя, с. Процесъ испражненія.
Струп, -пу, м.
1) Струпъ. Чує муха де струп, туди й летить.
Шарлат, -ту, м. Багрянець, пурпуръ.
