Бочити, -чу, -чиш, гл.
1) Сбочивать, ѣхать въ сторону.
2) Смотрѣть въ сторону.
Гнисти и гнити, гнию, -єш, гл. Гнить. — Хліб гниє. — «Гниє, бо є; оттоді погано було б, як би гнисти нічого було. Варево гниє. Хата пусткою гниє. Гниє в неволі, у кайданах.
Підмивати, -ва́ю, -єш, сов. в. підмити, -мию, -єш, гл.
1) Подмывать, подмыть.
2) О текущей водѣ: подмывать, подмыть. Підмила корінь бистра вода. Тече річка невеличка, підмиває кручі.
П'ятка, -ки, ж. 1) Пятка. 2) Кучка въ пять сноповъ сложенная въ полѣ. Місцями і женці біліли, і копи вже стояли, а більш того, що п'ятки. 3) Пять гульденовъ, пять рублей (въ одной монетѣ или ассигнація). 4) Пятерка въ картахъ. 5) У пчелъ: ячейка матки, маточникъ. Бджоли у п'ятку назілки кидають. 6) Задняя часть косы около рукоятки. Cм. коса. 7) Нижній конецъ задняго столба воротъ, то-же въ дверяхъ, ходящихъ не на петляхъ. Двері на п'ятці. 8) Задняя часть ружейнаго приклада, та, которой прикладъ упирается въ землю. 9) Часть веретена. Cм. веретено 1. 10) Часть сапіни (Cм.).
Рватися, рвуся, рвешся, гл.
1) Рваться, разрываться. Де коротко, там і рветься. Пани бються, а в нашого брата чуби рвуться.
2) Надрываться, изнемогать Плучач оре і в праці рветься, а панське черево оттак аж дметься.
3) Порываться, рваться. Рветься, як дурний до образа. Не рвися, як собака на ретязі. Серце рвалося, сміялось.
Стінковий, -а, -е. ́ О камнѣ: годный для кладки стѣнъ (во внутрь, для обливцовки употр. личковий).
Уготовити Cм. уготовляти.
Фокош, -ші, ж. = бункош.
Чудерний, -а, -е. = чударний = чудернастий.
Шутка II, -ки, ж. 1) Ягненокъ. Отъ слова шутий. 2) Пушистая сережка вербы, а также и покрытая такими сережками вѣтка.
