Доброхі́ть нар. Добровольно. Не підеш доброхіть — силою поведемо. А він то (Сомко) не таківський, щоб оддав доброхіть булаву.
Заорандува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Заарендовать, взять въ аренду. Іще ж то жиди-рандарі у тому не перестали: на славній Україні всі козацькі торги заорандували.
Захвоща́тися, -ща́юся, -єшся, гл. Заторопиться, засуетиться. Чого він так захвощався сьогодня їхати? Ну, завтра б і їхав.
Зверті́ти Cм. звірчувати.
Пилюра, -ри, ж. = пилюга.
Попосваритися, -рюся, -ришся, гл. Нассориться, много поссориться. Коло кожного воза треба попосваритись.
Пукнястий, -а, -е. = пукатий. Оця чашечка хоть нижча, за те в неї боки пукнясті, то вона ще більша за ту.
Рало, -ла, с. 1) Родъ земледѣльческаго орудія для разбивки вспаханной земли. Части его: жертка (гридка). — шесть, на одномъ концѣ котораго ярмо, а на другомъ прикрѣплены зубья — кописть, зуб; кописть прикрѣпляется къ концу жертки особыми дощечками — стовбами, проходящими сквозь отверстія кописті и жертки; между копистю и жерткою распорка изъ крѣпкаго дерева — жабка; на самомъ концѣ жертки — ручка для управленія ралом; иногда на кописть надѣваются желѣзные наро́льники, наконечники. І до плуга, і до рала, і до хлопців дала драла.
Стирати, -ра́ю, -єш, сов. в. стерти, зітру, -треш, гл.
1) Стирать, стереть. Ото щось діти крейдою понаписували на дверях, — зітри. Вона почала стирати пил.
2) Истирать, истереть. Мовчи, бо я тебе на кабаку зотру!
Утрапен, утрапний, -а, -е. ? Бог хоч не втрапен, так улучен.
