Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закріпа

Закрі́па, -пи, ж. Скрѣпа. Указ за скріпою Гурчева.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 55.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКРІПА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКРІПА"
Баришівне, -ного, с. Плата за факторство, маклерство. Вх. Зн. 2. Фр. Пр. 23.
Добіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. добра́ти, -беру́, -ре́ш, гл. 1) Добирать, добрать. Коло броду беру воду, не доберу до дна. Грин. ІІІ. 61. Як послала мене мати по рудую глину, а я глини не добрала, — привела дитину. Чуб. «Іди, невісточко, в поле брати льону: не вибереш льону, — не вертайсь додому!» Ой, брала, брала, да й не добірала, у чистому полі тополею стала. Чуб. V. 705. Треба добрати трьох аршин на спідницю. 2) Подбирать, подобрать, вибирать, выбрать. До рота добрав (ложку), та в миску не ввійде. Ном. № 12221. Водять уже до його із простих дівчат: кого вже він полюбить. Водили вже їх там, водили...., — не доберуть. Рудч. Ск. І. 81. Добірає що найгірших слів. Не добере Самсониха невістки до мислі. Мил. 98. 3) Доѣдать, доѣсть. Добірайте кашу! Зміев. у. Достав телятини, поснідав, аж цілу чвертку зразу вбрав; на другий день ще пообідав, на третій вже теля добрав. 4) Догадываться, догадаться, соображать, сообразить. Я не питала його і сама не добірала, як він прочитував ті книжки: чи раз тілько, чи усю нп пам'ять. Павлогр. у. Добіра́ти ро́зуму, ума́. Смекать, соображать, додуматься. Не добере розуму. Москалі умні, москалі розумні — розуму добрали: ой наперед Швачку із осаулою до-купи зв'язали. ЗОЮР. І. 135. Не доберу свого ума. К. ПС. 121. Добра́ти спо́собу. Изыскивать, находить средство. К. Гр. 31. Добрали способу, як без коней їздити. Канев. у. Якого б способу добрати, щоб ізнов усе до згоди довести? Г. Барв. 336. Добра́ти хи́сту. Ухитриться, умудриться. Е, ні ти добери хисту при великому дристу, щоб штанів не закаляти.
Ма́йка, -ки, ж. 1) Шпанская муха. Lytta visicatoria. Вх. Пч. І. 7. 2)олійна. Майская букашка. Meloi proscarabeus. Желех.
Підгачувати, -чую, -єш, сов. в. підгати́ти, -чу, -тиш, гл. Поправлять, поправить, починить запруду. Рівняли дороги, підгачували греблі. Стор. МПр. 72, 73.
Рогачка, -ки, ж. 1) Рогатая овца. Вх. Лем. 461. 2) = рогатівка. Грин. III. 270. Шо за мода, шо за мода — все шапки рогачки. Чуб. V. 1194. 3) Раст. Sisymbrium pannonicum. 4) Насѣк. уховертка. Харьк. г. 5) Двузубая кирка, двузубыя вилы для выбрасыванія навоза.
Служечка, -ки, ж. Ум. отъ слуга.
Тамтой, -а, -е. Тотъ. Грин. III. 323. Був на тамтім світі. Гн. ІІ. 65. На там-тім боці. Шейк.
Тещин, -на, -не. Принадлежащій тещѣ.
Урожатися, -жаюся, -єшся, сов. в. уродитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Родиться. Хто дурнем уродився, тому дурнем і вмерти. Ном. № 6150. Який вродивсь, таким і вмерти. Ном. № 3209. 2) Урожаться, уродиться. Там вони врожаються і цвітуть. О. 1862. VIII. 16. Вродилось просо таке славне. Рудч. Ск. II. 136. Та вродиться та льониченько. Мет. 34. Впори мілко, посій рідко, уродиться дідько. Посл. де не посі́й, то вро́диться. Вездѣ онъ, во все вмѣшается. Ном. № 2787. 3) Появиться сразу, неожиданно появиться. Поки півні заспівали, — вже вродилась криниця. Рудч. Ск. II. 119. Він так і вродивсь перед моїми очима. МВ. (О. 1862. III. 61).
Шаркан, -на, м. Сильный вѣтеръ, буря. Вх. Лем. 484.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКРІПА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.