Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закота

Зако́та, -ти, ж. = закот. комірі́ съ зако́тою носятъ дівча́та. Чуб. VII. 427.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 53.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОТА"
Австра́лія, -лії, ж. Австралія. Желех.
Бухан, -на, м. 1) = буханець. Пшенишний бухан. Грин. ІІ. 311. Бухан хліба. Рудч. Ск. ІІ. 86. наїстись буханів. Быть побитымъ. Ном. № 4963. Ум. буханчик. Буханчики пшенишні білі. Котл. Ен. II. 19.
Де́ржівно́, -на́, с. 1) = Держално. Шух. І. 164, 214, 166. 2) Часть мотовила. Шух. І. 150. 3) Часть ботелева. Шух. І. 215. 4) = Держак 2. Шух. І. 148.
Діра́вити, -влю, -виш, гл. Дырявить.
Кикати, -каю, -єш, гл. Куковать. Ой кикала зозуленька. Гол. IV. 497.
Корпус, -са, м. Корпусъ, станъ. Лемішка робив своїм огрядним корпусом і ростом великий контраст. Левиц. І. 883.
Морокува́ти, -ку́ю, -єш (на ко́го), гл. Сердиться, ворчать на кого. Вх. Зн. 37.
Позані́чний, -а, -е. Позавчерашній. Вх. (Желех.).
Спадковий, -а, -е. Наслѣдственный. Вподобала я в простій козачці спадкову пиху своїм поважним родом. Г. Барв. 425.
Ужиточний, -а, -е. Полезный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.