Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закосянин

Закося́нин, -на, м. Въ свадебномъ ритуалѣ закося́нами называются тѣ лица, которыя отвозятъ новобрачную къ новобрачному — за косо́ю ї́дуть. Черниг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 53.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОСЯНИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОСЯНИН"
Апте́карка, ж. Аптекарша. Желех.
Барилькуватий, -а, -е. О человѣкѣ: толстый, пузатый. Желех.
Готи́цький, -а, -е. Готическій. Церква з тонкою готицькою дзвіницею. Левиц. І. 217.
Їстивний, -а, -е. = їстовний. 1) Тут і їстивне і випити. Шевч. 278. 2) Сіно у мене їсти́вне. Канев. у.
Косатий, -а, -е. Съ большими косами. Дві дівки косатих та два парубки усатих. Чуб. V. 439.
Кувакання, -ня, с. Крикъ грудного ребенка.
Перегрібатися, -баюся, -єшся, сов. в. перегребтися, -буся, -бешся, гл. Переправляться, переправиться на веслахъ. Ой бистрії річки, круті бережечки, — перегрібся, перевізся козак молоденький. Н. п.
Поосвідчати, -ча́ю, -єш, гл. Объявить, сообщить (во множествѣ).
Поставник, -ка, м. = ставник. Камен. у. Шух. І. 270. Поставник горів. Св. Л. 109.
Січкарня, -ні, ж. Соломорѣзка. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКОСЯНИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.