Ґіцкатися, -каюся, -єшся, гл. = Лоскотатися.
Жба́нок, -нка, жба́нчик, -ка, жба́нчичок, -чка, м. Ум. отъ жбан.
Задивля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. задиви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Засматриваться, засмотрѣться. Прийшло до неї мале пахоля, вона на його задивилася.
Кравчик, -ка, м. Ум. отъ краве́ць.
Кувати, кую́, -є́ш, гл. 1) Конать. Князь Борис все плуги кував та людям давав. 2) Подковывать (лошадь). Коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає. 3) Заковывать (въ цѣпи). 4) Чеканить. Достав мальовану тацю, сріблом ковану. 5) Наковывать (мельничный жерновъ). 6) Куковать (о кукушкѣ). Не сивая зозуленька в темнім лісі кувала. 7) — речі недобрії. Злословить. А тим часом вороженьки чинять свою волю: кують речі недобрії. 8) — лихо. Причинять зло, вредъ. От яке лихо сі шинкарі кують.
Підлизуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. підлизатися, -жуся, -жешся, гл. Подла живеться, подольщаться, подольститься. Вона така підлизуха: підлижеться, підмоститься.
Псярня, -ні, ж. = псюрня. От доведеться піти світ за очі через ту псярню.
Радиця, -ці, ж. Ум. отъ рада.
Тульпан, -на, м. Тюльпанъ, Tulipa. Китицями висіли пуп'янки тульпанів.
Узирити, -рю, -риш, гл. = уздріти. Кобила як стрибнула, — оглянулась, так і вовка не взирила. Я й не взирила, як вона пішла.
