Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закорючити

Закорю́чити, -чу, -чиш, гл. Загнуть крючкомъ. Банькатий, з закорюченим носом. Стор. МПр. 156.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 53.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОРЮЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОРЮЧИТИ"
Блакить, -ті, ж. 1) Голубой цвѣтъ. 2) Синева, лазурь.
Жимоїдник, -ка, м. Обжора. Вх. Зн. 17.
Лежа́ння, -ня, с. Лежаніе. За спанням та лежанням і сорочки не будеш мати. Ном. № 10301.
Нововірний, -а, -е. Относящійся къ новому ученію. Нововірні оповідання про світ широкий, про науку правди. К. Бай. 135.
Павідь, -воді, ж. Половодье. Левч. 137.
Підстирити, -рю, -риш, гл. підсти́рила й мене стира! Дернула и меня нелегкая.
Позадирати, -ра́ю, -єш, гл. Задрать, поднять вверхъ (во множ.). Позадирали ноги.
Сальце, -ця, с. Ум. отъ сало.
Фрасуватися, -суюся, -єшся, гл. Сильно безпокоиться, тревожиться, печалиться. Най ся мама не фрасує. АД. І. 85.
Хорошка, -ки, ж. = хорохонька. ЗЮЗО. І. 120.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКОРЮЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.