Балаґувати, -ґую, -єш, гл. Жить въ праздности.
Кляскати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] кля́снути, -сну, -неш, гл. 1) Хлопать, хлопнуть. Біс перістий свиснув, кляснув. 2) — язиком. Щелкать, щелкнуть языкомъ.
Нахнюпити, -плю, -пиш, гл. Потупить. Вона ж нахнюпила у землю очі.
Поділок II, -лку, м. Надѣлъ. Поділку у їх по дві десятині.
Потуркотіти, -кочу, -тиш, гл. = потуркотати.
Протрухлявіти, -вію, -єш, гл. Прогнить, стать трухлымъ.
Совість, -сти, ж. = сумління. У їх драгунська совість.
Хверт, -та, м. Названіе буквы ф. Хвертом по під боки взявся. а ну до хве́рта! Существовало обыкновеніе: когда кто-либо изъ дѣтей позволить себѣ въ присутствіи другихъ испустить вѣтры, на притолкѣ у дверей писалась мѣломъ буква ф (иногда и крестъ), провинившійся поднимался за уши и долженъ былъ цѣловать написанное. Это и называлось: тягти до хверта. Ум. хве́ртик. Cм. фертик.
Шкільник, -ка, м. = школяр.
Щербити, -блю, -биш, гл. Дѣлать зазубрины.
