Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заколупити

Заколупи́ти, -плю, -пиш, гл. Ковырнуть. Як глянули на його, то аж серце їх заколупило. ЗОЮР. І. 119.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОЛУПИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОЛУПИТИ"
Борошенце, -ця, с. Ум. отъ борошно.
Голуб'я́чий, -а, -е. Голубиный.
Дияволе́нний, -а, -е. Дьявольскій, чертовскій. Дияволенний сину! Черкас. у. (Брань).
До-сто-бі́сового батька = до-сто-біса. Cм. до.
Канцілюга, -ги, ж. Бранное слово. Аже поти коїла, поки розвела чоловіка з жінкою, канцілюга така. Кобелякск. у.
Лу́да, -ди, ж. Бѣльмо? Роспадеться луда на очах ваших неситих; побачите славу, живу славу дідів своїх. Шевч. 215.
Пахольський, -а, -е. Относящійся къ мальчику. К. ЦН. 311.
Позажурювати, -рюю, -єш, гл. Опечалить (многихъ).
Поперебиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Перебиться (во множествѣ).
Терночок, -чка, м. Ум. отъ терен.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКОЛУПИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.