Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заколупити

Заколупи́ти, -плю, -пиш, гл. Ковырнуть. Як глянули на його, то аж серце їх заколупило. ЗОЮР. І. 119.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОЛУПИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОЛУПИТИ"
Благодар, -ря, м. Благодѣтель. Вх. Лем. 392. Cм. добродій.
Иршанки, -нок, ж. Кожаные, мѣховые штаны. Мнж. 181.
Наважни́й, -а́, -е́ Склонный къ чему-либо. Не беріть цього чоловіка до себе: та він такий наважний до горілки, шо все переносить до жида. Кіевск. г.
Намива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. нами́ти, -ми́ю, -єш, гл. Намывать, намыть.
Неясно нар. Неясно, темно.
Осміювати, -юю, -єш, сов. в. осмія́ти, -мію́, -є́ш, гл. Осмѣивать, осмѣять. Осміяли подруженьки подругу свою. Шевч.
Пересмикати, -чу, -чеш, гл. Передергать. Я шавлію пересію, руту пересмішу. Чуб. V. 211.
Понімечитися, -чуся, -чишся, гл. Онѣмечиться.  
Убризькатися, -каюся, -єшся, гл. Обрызгаться.
Шваб, -ба, м. 1) Нѣмецъ. Желех. 2) Насѣк. Carabus scheidleri. Вх. Пч. І. 5.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКОЛУПИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.