Даве́ць, -вця, м. Подающій, даватель. Від злого давця бери й капця.
Доне́ць, -нця́, м. Донской козакъ. Ум. до́нчик, до́нчичок. Молодая удова двох дончиків любила. Став дончичок розмовлять.
Зневажний, -а, -е. = зневажливий.
Кінчання, -ня, с. Окончаніе.
Непороки, -ків, мн. Худая слава? Чим вони не люде? І добрі, й заможні; усі їх на повазі мають... Знали б люде, — чулись би непороки на їх, а то усі шанують.
Роскрутити, -ся. Cм. роскручувати, -ся.
Роставати, -таю, -єш, сов. в. ростанути, и ростати, -тану, -неш, гл. Таять, растаять. Під тобою лід ростає, а підо мною мерзне. Тричі крига замерзала, тричі роставала. Упав сніжок на обмежок та вже й не ростане.
Рушно Cм. ручно.
Сіркач, -ча, м. = сірник.
Шаснути, -ну, -неш, гл. Мелькнуть, пробѣжать. Хоч коли й шаснула їй по душі така думка, — вона на неї рукою навіки махнула.
