Виймати, -маю, -єш, сов. в. вийняти, -йму, -меш, гл.
1) Вынимать, вынуть; обнажать; освобождать. Ключі з-під голов виймав. Дай, Боже, воювати, та шабель не виймати. Отцева й матчина молитва зо дна моря виймає.
2) Исключать, исключить, изъять.
3) — зуби. Рвать зубы.
4) — очі. Выкалывать, выклевывать глаза. Закрякали чорні крюки, виймаючи очі.
Допо́вчити, -чу, -чиш Достроить, дополнить. Хата виведена була по вікна, а то вже я її укукобила й доповчила. Харьковъ.
Курвити, -влю, -виш, гл. Распутничать. Як умер чоловік, давай вона курвити.
Лодя́к, -ка́, м. Водяная пловучая мельница (на лодкахъ).
Облаяти, -лаю, -єш, гл. Разругать.
Оправляти, -ля́ю, -єш, сов. в. оправити, -влю, -виш, гл.
1) Оправлять, оправить, обдѣлывать, обдѣлать. Я її оправив під скло... і висить у мене в світлиці.
2) Приводить, привести въ порядокъ, починять, починить. Збери всі човни, що остались, і гарно зараз їх оправ.
Пачкарь, -ря́, м. Контрабандистъ. Cм. пачка.
Понаманювати, -нюю, -єш, гл. Приманить (многихъ).
Пуздратий, -а, -е. Брюхатый, толстый? Мовчить пуздрата собака! (про старшину).
Спуст, -ту, м.
1) Мѣра: три ведра водки. Тепер пішов до оренди да взяв спуст горілки; покрепивсь по гірких трудах, не забув і жінки.
2) Большой рубанокъ, стругъ. НВолын.,
3) = кощок.
