Аз, а́за́, м. Названіе буквы а, азъ. Казав мені бакаляр промовити: «аз, аз!» А як же я не вимовив, він по пиці: раз-раз! Крикнув же він удруге: «А ну кажи: «Буки!» Ой ще ж бо я не вимовив, — попав в його руки. А́зи́. Буквы. Як напише, моя мати, великії ази, аж поки я розібрала, — лягала три рази. А́зи́ писа́ти. Учиться писать азбуку по прописи. Ум. А́зик. А́зика узя́ти. Получить отмѣтку объ отсутствіи въ классѣ.
Бурхнутися, -нуся, -нешся, гл. Броситься. Бурхнувсь у воду, щоб втопиться.
Гейсь! меж. Крикъ на воловъ: направо. Cм. гейс. Cм. ча.
Докоси́ти, -ся. Cм. докошувати, -ся.
Заржа́ти, -жу́, -же́ш, гл. Заржать. Ой заржи, вороний коню, та під круту гору йдучи.
Нюта, -ти, ж. Заклепка; спайка. взя́ти в ню́ти. Заклепать.
Перезати, -ся, -жу, -ся, -жеш, -ся, гл. Опоясывать, ся.
Поновляти, -ля́ю, -єш, сов. в. поновити, -влю́, -виш, гл.
1) Возобновлять, возобновить, 2) Обновлять, обновить. Тогді б ми тінь Олега звеселили і щит його на брамі поновили. Нумо слово рятувать, славу предків поновлять.
Секретарь, -ря, м. Секретарь. Пани мої секретарі учинили волю.
Сідець, -дця, м. Сидѣнье для работника при разл. работахъ: у пряхъ то-же, что днище 2. у ткачей — сидѣнье въ ткацкомъ станкѣ или въ ремісничку, у токаря — сидѣнье при ток. станкѣ, у гуц. пастуховъ — толстый и вязкій столбикъ, на кот. садить доящій корову или овцу, и пр.
