Караул, -лу, м. (Заимств. изъ русск. языка) = калавур. Як опанували Умань, то й поставили усюди свій караул. Ой кругом церкви, церкви січової караули стали.
Комлики пр.. Cм. кімлик и пр.
Нестравність, -ности, ж. Несвареніе желудка.
Оркан, -на, м. Арканъ. Гей будеш ти, коню буланенький, на оркані ходити.
Погасати, -са́ю, -єш, сов. в. погаснути, -ну, -неш, гл. Погасать, погаснуть, потухать, потухнуть. Горіло світло, погасало, погасло. Пішов по масло, та й в печі погасло. Уже зорі погасають, ранок наступає.
Погудити, -джу, -диш, гл. Выразить порицаніе, охулить. Сестру похвалять, мене погудять.
Потемнішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться темнѣе.
Путрити, -рю, -риш, гл.
1) О дымѣ: валить. А дим з вікна так і путрить.
2) Пушить, ругать. Як зачала вже їх путрити за те!
Розгвалтуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Раскричаться, поднять крикъ. Перекупки чогось розгвалтувалнсь на базарі.
Рубнути, -ну, -неш, гл. Одн. отъ рубати.
1) Рубнуть. Піди, зрубай тую билинку. — Первий раз рубнув — струснулася, другий раз рубнув — вона загула.
2) Заиграть съ жаромъ. Як граю «Долі» або «Зради», собаки виють під вікном. А як «Одарочки лихої», або рубну іще якої....
