Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закохання

Закоха́ння, -ня, с. 1) Любовь. Не я, милий, осудила, судять же нас люде, що з нашого закохання нічого не буде. Мет. 78. Хто не знає закохання, той не знає лиха. Мет. 31. 2) Возлюбленный возлюбленная. А десь моє закохання до вечери сиділо. Гол. III. 329. Вернися, любе закохання, перестань ся гнівати. Грин. III. 228.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 53.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОХАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОХАННЯ"
Гомі́лка, -ки, ж. Голень. Мнж. 178. Ум. Гомілочка. Їжте курча, — беріть гомілочку. Зміев. у.
Диста́нція, -ції, ж. ? Нехай би де у дистанції так розташувались, дали б їм зараз перцю, хоч би й перечорт був. Кв.
Дністер, Дністро́, -стра́, м. Рѣка Днѣстръ. Мет. 392. К. Досв. 102. А ти прощай, Дністер, ой ти річко мутная, вже ж нам більше з тебе води не пити. Грин. ІІІ. 603. Ум. Дністрочок. Чуб. V. 82.
Занузда́ти, -да́ю, -єш, гл. Взнуздать. Кінську голову найди та й ту зануздай. Ном. № 12235.
Покірниця, -ці, ж. Покорная кому женщина.
Помочити, -чу́, -чиш, гл. Замочить, помочить. Дощ помочить. Рудч. Ск. І. 170. Скочила, перескочила та хвостик помочила. Ном. № 9878.
Понурок, -рка, м. пт. Colymbus, гагара; морской попугай. Вх. Пч. II. 9.
Русявий, -а, -е. Свѣтлорусый, блондинъ. Стоїть дівок, як ярок, то чорняві, то русяві. Чуб. V. 143.
Урод, -ду, м. = уро5кай. Уроди у вас ладнії? Вх. Зн. 476.
Хавчура, -ри, ж. = хавка 1. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКОХАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.