Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

законити

Закони́ти, -ся. Cм. законя́ти, -ся.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 52.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОНИТИ"
Вистріхнути, -хну, -неш гл.? Вистріхнув його на блазня. Ном. № 13180.
Возок, -зка, возочок, -чка, м. = візок, візочок.
Мату́ла, -ли, ж. Вся сѣть невода, кромѣ матні. Браун. 9.
Окрилатіти, -тію, -єш, гл. Окрылиться.
Пов'язь, -зя, м. Связь. Може, думаю собі, знайдеться який пов'язь між двома легендами. Г. Барв. 429.
Поперемальовувати, -вую, -єш, гл. Тоже, что и перемалювати, но во множествѣ.
Попідгрібати, -ба́ю, -єш, гл. Подгресть. (во множествѣ). Оту солому попідгрібай до ожереду. Харьк. у.
Похрупати, -паю, -єш, гл. = похрумати.
Тваринка, твари́нонька, твари́ночка, -ки, ж. Ум. отъ тварина.
Фальшивість, -вости, ж. 1) Фальшивость, поддѣльность, ложность. Желех. 2) Лицемѣріе, неискренность. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКОНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.