Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закоржавіти

Закоржа́віти, -вію, -єш, гл. Закорявѣть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 53.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОРЖАВІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОРЖАВІТИ"
Гарбовий, -а, -е. Относящійся къ арбѣ, ей принадлежащій. Скрип коліс гарбових. К. МБ. XI. 142.
Ґонти́на, -ни, ж. Одна штука кровельнаго теса. Желех.
Довбня́к, -ка́, м. Болванъ, глупый, какъ довбня. Черном.
Дриста́ти, -щу́, -щеш, гл. Страдать поносомъ.
Кладовисько, -ка, с. = кладовище. О. 1861. XI. Свидн. 41.
Маломо́цний, -а, -е. Малосильный.
Поскінь, -кони, ж. = плоскінь. Вх. Пч. II. 29.
Самопокора, -ри, ж. Смиреніе, самоуничиженіе. Дівочої самопокори жертва. К. ЦН. 29 7. В великій тузі і в самопокорі. К. ЦН. 268.
Стих, -ха, м. 1) Стихъ (въ Библіи). 2) у стих. Безпрестанно, безпрерывно. Угор.
Шпаківня, -ні, ж. 1) Клѣтка для скворца, скворешница. Желех. То же съ ударомъ на послѣднемъ слогѣ. Херс. г. 2) Тюрма, казематъ. ЗОЮР. І. 74.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКОРЖАВІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.