Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закоржавіти

Закоржа́віти, -вію, -єш, гл. Закорявѣть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 53.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОРЖАВІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОРЖАВІТИ"
Блекіт, -коту, м. Раст. а) Цикута, бѣшеница, Cicuta. Угор. б) Conium maculatum. Вх. Пч. І. 9.
Негарний, -а, -е. Нехорошій; некрасивый.
Недолюд, -да, м. = недолюдок. Шевч. 184. Добивають вони мене, недолюди, не боячися Бога. Шевч. (О. 1862. III. 7).
Подесьбіч нар. Одесную, по правую сторону.
Позатрушувати, -шую, -єш, гл. Засыпать чѣмъ во многихъ мѣстахъ). Бач, як злили долівку! Позатрушуй піском або попілом. Богодух. у.
Пообжиратися, -раємося, -єтеся, гл. Обожраться (о многихъ).
Скивнути, -ну, -неш, гл. Кивнуть. Та й головою скивнула. Г. Барв. 116.
Сундачитися, -чуся, -чишся, гл. Плестись, тянуться. Школяри вже сундачуться. Сквир. у.
Укороновувати, -вую, -єш, сов. в. укоронувати, -ную, -єш, гл. Короновать, возлагать, возложить корону. Змалював би я собі двоглавого, або хоть укоронованого орла. К. XII. 33.  
Шкопиртати, -та́ю, -єш, гл. Бросать палку такъ, чтобы она шла колесомъ, ударяясь о землю то однимъ, то другимъ концемъ. Ив. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКОРЖАВІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.