Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заколота

Заколо́та, -ти, ж. 1) Похлебка для животныхъ. Аф. 2) Пренебрежительное названіе для плохо изготовленнаго жидкаго кушанья. Аф.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОЛОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОЛОТА"
В'язник, -ка, м. = в'язень. На свято Пилат одпускав їм одного в'язника. Єв. Мр. XV. 6.
Мір, мо́ру, м. Моръ, смертность. Батько й мати повмірали від якогось мору. Г. Барв. 172. Торік був у Київі великий мір на людей. Кіевск. у. Чом воно на панів та на попів мору нема? Лебед. у.
Омпити, -плю, -пиш, гл. = вонпити. Вх. Зн. 43.
Остень, -ня, м. = ості. Лохв. у.
Попарторити, -рю, -риш, гл. = попартолити.
Похарчувати, -чую, -єш, гл. 1) Покормить нѣкоторое время (людей), постоловать. 2) Накормить. Тра похарчувати чоловіка, тра й скотині його щось дати їсти. О. 1862. VI. 97. Він їх файно приймив, похарчував. Гн. І. 81.
Приярок, -рку, м. Небольшой оврагъ, отрогъ оврага. Лохв. у.
Турлити, -лю́, -лиш, гл. = турити.
Удка, -ки, ж. = вудка. На́ тобі удку та піди собі риби влови. Рудч. Ск. II. 86. Ум. у́донька, удочка. Рибонька на удонці трепечеться. Г. Барв. 119.
Шльоха, -хи, ж. Потаскуха, гулящая баба. Венера не послідня шльоха, проворна, враг її не взяв. Котл. Ен. І. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКОЛОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.