Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заколоти

Заколо́ти, -лю́, -леш, гл. 1) Заколоть. Занудило коло серця, закололо в боку. Шевч. 68. Злякався — аж у п'яти закололо. Ном. № 4386. 2) Заколоть, убить колющимь оружіемъ. 3) Зарѣзать (о свиньяхъ). Прийди, серце Миколю, поросятко заколю. Чуб. V. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОЛОТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОЛОТИ"
Же́жко нар. Горячо, жарко. Їдуть, вже недалеко й пекло. — «Ей, каже вуйт, вертаймось, чоловіче, додому, мені вже дуже жежко». Чуб. ІІ. 403.
Ли́пиці, -пиць, ж. мн. Сѣмена липы. Черк. у.
Неслух, -ха, м. Непослушный человѣкъ.
Присіди, -дів, м. мн. Въ выраженіи: на-в-присіди. Cм. навприсідки.
Рівночасний, -а, -е. Одновременный. Желех.
Скритися, -рюся, -ришся, гл. = искрити. На личмані в мене (од сонця).... як зоря скриться. Г. Барв. 83.
Стеменнісінький, -а, -е. Тоже, что и стеменний, но въ совершенной степени, точнехонько такой. Стеменнісінький такий, як батько. Черк. у.
Ту нар. = тут. Гол. II. 57. А його ту не було? Камен. у.
Удонька, удочка, -ки, ж. Ум. отъ удка.
Хутрувати, -рую, -єш, гл. 1) Подбивать мѣхомъ. 2)піч. Обмазывать глиной печь. Рудч. Ск. ІІ. 57. Як же мені, сестро, такій бути, чуже діло роблячи, чужі печі хутруючи. Чуб. V. 917. 3)двері. Вставлять косяки дверные. 4)чоботи. Пришивать подкладку въ сапоги. Cм. футрувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКОЛОТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.