Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вартівник

Вартівник, -ка, м. Сторожъ, караульный, часовой, конвойный. Він був.... економом в с. Л. і вечером пішов на тік подивитись, чи є вартівники. Драг. 58. То певне добрий пройдисвіт, що аж два вартівники з ним ідуть. Камен. у. Ум. вартівничок, вартівниченько. Суть бо в мене два вартівниченьки, будуть вартувати мої кониченьки. Pauli. Cм. вартник, вартовий, вартовик, вартовничий.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 128.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРТІВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРТІВНИК"
Верховинець, -нця, м. Горець. Гол.
Лю́босний, -а, -е. 1) Любовный. К. ЧР. 2) Любезный, пріятный. К. Дз. 182.
Пайматуся, -сі, ж. ласк. отъ пайматка. Такої б ради, пай матусю, ми і згадати не могли. Котл. Ен. ІІ. 29.
Проплисти, -ву, -веш, гл. 1) Проплыть. 2) Быстро пройти. Не счуєшся, як воно біжить, як ластівка пропливе. Кв.
Простяжний, -а, -е. Длинный и отлогій. Гора не так крута, та дуже простяжна. Лебед. у. Простяжна гора. Н. Вол. у.
Стуку! межд. = стук! Ой стуку-стуху, подай, серце, руку. Чуб. V. 53.
Упаковування, -ня, с. Упаковываніе, укладка. Шейк.
Усмакувати, -кую, -єш, гл. Найти по вкусу что, разлакомиться на что. Діти вскакували горох. Лебед. у. Не їдять діти й огірків, як усмакували губи ( = гриби). Волч. у.
Характер, -ру, м. Характеръ. Глибоко твердий характер. Левиц. І. 232.
Шерепа, -пи, ж. Безобразная женщина. Одружусь з такою шерепою, що і тобі сором буде. Шевч. (О. 1862. VI. 13). Се через вас, дурні шерепи, сталось. К. ЦН. 211.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРТІВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.