Вимотуватися, -туюся, -єшся, сов. в. вимотатися, -таюся, -єшся, гл.
1) Выматываться, вымотаться.
2) Выпутываться, выпутаться изъ бѣды. Де треба вимотатись, то такого туману впре, що й наймудрішого.... одурить.
Гря́кнути, -ну, -неш, гл. 1) = Грюкнути. Стукнули, грякнули, мов в великий дзвін. Стукни, грякни копитами у ворота. 2) Упасть съ грохотомь, стукомъ. Циган як одрубав гіляку, так і гракнув (з дерева) об землю зо всієї сили.
Дерева́ч, -ча́, м. 1) Насѣк.: а) Дровосѣкъ, скрипунъ, Cerambyx. б) Hylotrupes bajulus. 2) Дятелъ.
Жні́йка, -ки, ж. Ум. отъ жнія.
Клевчиха, -хи, ж. Названіе коровы.
Лат, -ту, м. = лата 2. Там такий обідраний, що аж лат на латові.
Подогравати, -граємо, -єте́, гл. Окончить играть (о многихъ).
Предміщанин, -на, м. Житель предмѣстья. Вийшли до його усі міщане, усі міщане, всі предміщане.
Припущальник, -ка, м. То-же, что и триб въ ткацкомъ станкѣ. Cм. верстат.
Прядіння, -ня, с. Пряденіе.