Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вартунок

Вартунок, -нку, м. = вартість. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 128.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРТУНОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРТУНОК"
Бичисько, -ка, м. Ув. отъ бик.
Є́тір, -ра, м. є́тіро, -ра, с. а) з прутя = верша. Шух. I. 226. б)з крилами = ятір. Шух. І. 226, 227.
Жовтокри́лий, -а, -е. Желтокрылый. Ой не ходи коло води, жовтокрилий кобче. Чуб. V. 266.
Зачудува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Удивить.
Квашення, -ня, с. Квашеніе.
Клітчастий, -а, -е. клітчаста плахта = плахта з клітками?. Cм. клітка 3. О. 1861. XII. 112.
Костогриза, -зи, об. Презрительно: бѣднякъ. Той волоцюга, костогриза ще дитиною тебе зводив. Г. Барв. 87.
Лисиччу́к, -ка, м. Сынъ лисицы. Лисиччука запер під лавку. Рудч. Ск. І. 133.
Упова́тися, -ється, гл. безл. Быть надеждѣ. Вповалося Павлу, що зітхне він легш у сім’ї. МВ. (О. 1862. І. 94).
Хвиндя, -ді, ж. = хиндя. Радом. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРТУНОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.