Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вартунок

Вартунок, -нку, м. = вартість. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 128.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРТУНОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРТУНОК"
Бідяга, -ги об. = бідолаха. Черк. у.
Босоніч нар. = босоніж. Позичка босоніч ходить. Ном. № 10618.
Відтупати, -паю, -єш, гл. Оттоптать. Відтупав ноги, ходячи до пана по гроші. Замолоду не поберегла (ноги), одтупала, одтоптала. Сим. 236.
Ду́ло, -ла, с. Дуло. К. Досв. 215. Пропаде, мов порошина з дула, тая козацька слава. Макс. (1849), 59.
Перемовочка, -ки, ж. Ум. отъ перемова.
Призба, -би, ж. Заваленка. Чуб. VII. 380.
Приштукувати, -ку́ю, -єш, гл. Придѣлать, приладить.
Реестровий, -а, -е. Реестровый, записанный въ реестрѣ. Реестровий козак.
Садковий, -а, -е. Садовой. Садкове сіно.
Сербувати, -бу́ю, -єш, гл. Основное значеніе: быть сербомъ; но встрѣчено лишь въ значеніи: служить наемникомъ въ войскѣ. Ой сербине, сербиночку, годі сербувати, бери серп та йди в степ пшениченьки жати. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРТУНОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.