Арґо́нія, -нії, ж. = Жоржи́на.
Вандрівник, -ка, м. = мандрівець. Вандрівник, — завандрував в половник (насмѣшка надъ пойманнымъ воромъ).
Глотити, -чу, -тиш, гл. Тѣснить, толпиться. Чого ви так глотите? почекайте трошки.
Гости́нчик, -ка, м. Ум. отъ гостинець.
Гу́лькнути, -кну, -неш, гл. Юркнуть, нырнуть, внезапно появиться. Так і гулькнув у воду. Пора, бач, гулькнула не та. 2) Кинуться, броситься, хлынуть. 3) Крикнуть, хрюкнуть.
Моту́зити, -жу, -виш, гл. 1) Увязывать, скручивать. 2) Мучить увертками, водить за носъ.
Наладува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Нагрузить; навьючить.
Підштрикувати, -кую, -єш, сов. в. підштрикну́ти, -ну́, -не́ш, гл.
1) Подкалывать, подколоть.
2) Подзадоривать, подзадорить. Сатана знає, чим підштрикнути.
Попідводитися, -димося, -дитеся, гл. Подняться, встать (о многихъ). Насилу попідводились уранці, — так уночі почаділи. Употребл. и въ ед. ч., когда глаголъ относится къ собирательному имени сущ. Хліб хоч і поліг трохи од гряду, а потому попідводився.
Рескаль, -ля, м. = рискаль. Як сотворив Бог Адама, то дав йому рескаль: копай, каже, землю та й користуйся.
